- спантеличитися
- див. спантеличуватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
спантеличитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
спантеличення — я, с., розм. Дія за знач. спантеличити і стан за знач. спантеличитися … Український тлумачний словник
розгубитися — розгублюватися (утратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), спантеличитися; оторопіти, сторопіти, отетеріти, обараніти Пор. збентежитися, соромитися … Словник синонімів української мови